Сучасні
масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей, що робить
вкрай актуальною проблему зміни ставлення людства до природи. Цій меті служить
екологічне виховання. Завдання екологічного виховання полягає у формуванні
екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати
її, формуванні вміння і навичок діяльності в природі. У 8-11 класах
відбувається нагромадження знань про природні об'єкти, закономірності розвитку
та функціонування біологічних систем, формування навичок аналізу і
прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил
поведінки у навколишньому середовищі. У цей період поглиблюються і розширюються
знання про явища і закони природи, причини екологічної кризи, а також про шляхи
збереження природних комплексів.
Екологічне виховання
школярів на сучасному етапі потребує психологічної включеності особистості в
світ природи з подальшим поетапним конструюванням системи особистісного
ставлення до природи (теоретичним, емоційно-ціннісним, практично-дійовим). Це
забезпечує розуміння людини як невід'ємної ланки у взаємозалежностях природи,
утвердження поваги людини до всіх форм життя, гармонійного розвитку людини і
природи.
Саме з цією
метою для школярів (8-11 кл) та
студентів Тернопільської області організовуватимуться туристичні поїздки
"HealthDay" по Україні і закордон в мальовничі куточки на декілька
днів. Мандрівки включають:
- оздоровчі
процедури та активний відпочинок (велопрогулянки, піші прогулянки, купання,
масажі, катання на лижах, ковзанках, спортивні ігри тощо);
- еколого-психологічні
тренінги, інтегрально-пошукові групові та рольові ігри, "мозковий штурм", імітаційне
моделювання;
-
еко-проекти, акції (висадження дерев, збір макулатури, виготовлення еко-сумок,
recucling-art і т.п.);
- харчування
(лише здорова та корисна їжа);
- творча
"терапія (екомалюнок, композиція, вірші, пісні, постановки тощо).
Результатом
екологічного виховання має бути сформована екологічна культура людини, що
характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище
(природне та соціальне), наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо
природи, екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та
свого здоров'я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем
(насамперед на місцевому та локальному рівнях), безпосередньою участю у
природоохоронній роботі, передбаченням можливих негативних наслідків природо
перетворювальної діяльності людини.